БЕЗДАРНА НАГЛА І ТУПА

Українська еліта сучасности – се щойся да з чимойся.

1. Ігор Стамбол – в Українському кризовому центрі – обмежений, малоосвічений, захланний, голінний до зв’язків а ресурсів. Перелік зашкварів – Микола Чмошик, Юля Бережко-Камінська, Цензура Іванівна 

http://www.nacija.com.ua/?country=ukraine&r=3&article=6674

Тімоха

http://litforum.com.ua/index.php?r=62&a=8493

Курков – вірна антиукраїнська а промоскосковська лінія.

2. Дмитро Дроздовський – наволоч, проголошувач Ганьки Герман УКРАЇНСЬКИМ МАРКЕСОМ, плаґіатор, графоман ув усіх своїх просторих писаннях. І не сором му сідати за стіл з націоналістами. І націоналістам не у падло. Бандера а Мельник таких би просто пустили на харч гробакам

.3. Юля Бережко-Камінська – бездарна, нагла і тупа. Вона веде у Музліті серію вечорів МАЙСТРИ СЛОВА. До сеї штурпачки майстрами слова мислили письмаків. А вона розширила, бляха, се поняття – майстрами слова у неї – послиця, кінознавиця, фільмарі. Себто усі, хто потрібен Юлі для самоствердження ув українській офіціозній еліті. Але ж неуже у Музліті нема жодного совісного спеціаліста з належною клепкою у голові, аби поставити сю дурепу на місце. Очевидно, Музліт потребує кардинальної реформи.

А ще вона уходить у злочинну видавничу групу братів Степуріних (Сербин-Цензура іванівна-Кручік-пані Коваль), яка забирає левову частку книговидавничих держзамовлень на державному та київському рівнях. Одтак Юлька – майстер на усі руки, так скать, комбайнерка широкого профілю – і укладачка антологій, і авторка книжок про Глушкова а Параджанова.

Про се тут:

http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=8286

http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=8253

Цікаво, чи буде вона носити передачі братам Степуріним у СІЗО? А доля комерційного директора покійного  видавництва ФАКТ з його шестирічною одсидкою за легковажне поводження з бюджетними коштами мала би їх вельми насторожити.

4.Антиукраїнська акція у театрі Рєзніковіча-Куріцина-Кашлікова.

http://litforum.com.ua/index.php?r=27&a=8486

5.Антиукраїнський кругляк у льодовні Національного художнього музею. Мудак з УКУ заявив, же Шевченко – не український маляр, бо не мав середовища і не мав програми розвитку українського малярства. Ото ж, галицько-католицький  мудаче, ось про оточення:

А програма – се ж МАЛЬОВНИЧА Україна. Ну і самі твори.

6..Дириґентка Оксана Линів, яка уперто обстоює московитську музику у світі і дириґує нею – висунута на Шевченківську премію. Як мовив одними очима  безмовний герой новели Турґєнєва МУМУ, дивлячися ув очі иншого безмовного героя – ЗА ЧТО7.

7.Славнозвісний залуп’Іздрик, який ув інтерв’ю Тетяні Терен безапеляційно зауважив: читаючи Шевченка я нічого не одчуваю, висунутий на Шевченківку. Се у вас чорний гумор такий чи як?

http://litforum.com.ua/index.php?r=18&a=7390

Весело живете, паньство. Може такий Шевченківський комітет одпарвити гамузом у відставку?

Узагалі, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ був таким собі негласним клюбом Шевченківських лавреятів. І се було добре – і для Шевченка, і для премії го імени, і для культури загалом. Але клюб розвалили, а нічого вартісного натомість не сотворили. Тому так.  

З такою елітою важко жити, перемагати а здобувати.

Нація мусить позбутися сієї квазі-еліти а вилонити нову.

Слава Нації.