Блог
день сьомий
6 лют. 2009
Шабат використано в дивовижний спосіб -- в роботі. Свою пресуху Сергій Квіт та Вячеслав Брюховецький провели у галереї в оточенні малярства, скульптури і графіки. Презентували інтелектуальні ноу-гау. Питав у Квіта про дотримання авторського права, а в Брюховецького про його обіцянку презентувати нові книги.
день четвертий
4 лют. 2009
День минув відносно спокійно. Генерал Самофалов вже у п'ятницю буде народним депутатом. Це той, який на Українському клубі заявив -- російськомовність: проблема мого покоління. Україну чекає чудове майбутнє. Петро Ющенко все пленарне засідання п р а ц ю в а в у парламенті.
день п'ятий
4 лют. 2009
День вельми цікавий. Бачив початок акції автомобілістів. Молодці. Це початок змін. Ці зміни зробить вулиця. Ці зміни зробимо ми і ніхто інший. Піар-міністр цього не тямить. Спалила разом з Уколовим "Досталі" разом з дебільним Раманєнкам, у якого поміж експертів кликуха "історічєскій дим".
лютий лютує
3 лют. 2009
Привіт усім. Тішуся лютим, що нема коли вгору глянути. За політикою і подіями забув, коли писав щось літературне. Література прийшла сама через Недільні зустрічі. Спочатку прочитав лекцію про непряме висвітлення голодомору у творах Гончара ("Таврія"), Стельмаха ("Чотири броди") та Близнеця ("Мовчун"). Але слово-за-слово пішла жара -- геть про все.
третє лютого 2009
3 лют. 2009
День проминув у суєті несуєтно. Записав пілотну телепрограму з василем рубаном. цікаво було говорити. довкола телебачення і радіо крутиться море людей. мусиш вітатись. щось говорити. у кнессеті все як завше. тільки ганька стеців мені мило посміхнулось. щось у лісі великого здохло. сонюк пішов у ВВ до Юльки. шкода хлопця.
2 коментарі
3 лют. 2009
Коли порожнє місце в літературі глаголить про літературу -- це смішно. Покаль, Кожелянко, Римарук -- це сучасне літератури , її кров і плоть. а махно -- це історія. коли твої тексти переживають, а ти ще жививй і теліпаєшся трупом світами -- це сумно. шкодую за девдюком -- добрий був поет.