БУТКЕВИЧ-КАРПЕЦЬ-ЕРІНЧАК-БЕЗГАТЬКО

В Українському домі – ФЕЄРІЯ ДУХУ А БЕЗДУХОВНОСТИ.

Український кризовий центр. Трощинська, розудягнена під ярмаркову перекупку – хвилюється, нервовово кавопийцяє – герой її КАВИ З ТРОЩИНСЬКОЮ Максим Буткевич затримується.

Поряд з Трощинською-перекупкою суєтицця і українськокризоцентрівський Голохвастов-Стамбол – пусто-порожній, малоосвічений, захланний а чьоізволітільний персонаж – запізнення московитського полоняника пересуває на півгодини його сустрекання з мерзенно бездарним (в усіх сенсах а жанрах) Ярославом Карпцем.

Урешті Максим Буткевич з’являється і розмова зав’язується.

Пам’ятаю Максима соняшним хлопчиком з м’якими губами а синім поглядом і лукавою посмішкою – однокласниці привели його на мою літстудію до Спілки письмаків. Він починав з віршів.

Потім журналістика, првозахисництво, антифашизм, права ЛҐБТ, громарада при МВС, ЗСУ, полон.

Змарнілий. Кави не п’є. Мовить про побит у полоні, про природу ворожої орди, про ейфорію і – вдячність усім за підтримку. Він повернувся додому, до своїх, до української нації, яка у ньому триває у вигляді українських цінностей. Максим по діточому дивується, як можна 1. Звинувачувати його у праці на Британську розвідку, адже саме за се у далекому 1937 році большевошмоки розстріляли його прадіда. 2. Звинувачувати його – антифашиста – у фашизмі.

Сей подив смішний а наївний – ти київець а українець, Максиме, а отже – ворог ув очах ворога твоєї нації.

Одкинь блукання по етерах – лікуйся а пиши книгу про совї тарапати. Книга вилікує а для читача стане тим ледв’яним душем, кий опритямлює.

Після Максима була розмова двох гидомирників – Стамбол-Голохвастов управлявся ув науковому слабоумії а го співрозмовця Карпець корчив із себе письмака, видавця а громадського діяча.

Увечері у Сенсі Ерінчак скликав со-причетників і теревенили про ні про що. перед тим їли-пили.

Мислять добре. Мовлять самозакохано. Мова пересипана англійськими покручами.

Мета у чому?

Хон.

Пішов пріч.

Даруйте, хло, моя година коштує 100 євро.

На куті СЕНСУ і Кінахоленду – безгатько: голодний, холодний, немитий, зарослий.

Крапка.

Слава Нації.