КОРОСТЕНЬ ПІД ЗНАКОМ ЮХИМОВИЧА І ВАСИЛЬЧУКА

Віктор Васильчук колийся надіслав нам на конкурс Володимира Кобилянського манускрипт прози.

А потім ми зустрілися.

У Коростені.

На ПРОСТО НА ПОКРОВУ.

Журналіст, письмак, орґанізатор, рибалка, колекціонер кактусів, любитель текіли.

Що таке той фестиваль?

Люди.

Найперше незабутній Василь Юхимович – журналіст, поет, пісняр, веселий чоловік.

Мовили з ним не раз і ув ЕНЕЇ і поза ним.

Похований на Лісовому цвинтарі у Київі акурат попри дорогу. Коли іду до Івана Рибалка, то свічу йому свічку, молюся.

І йому і Валері Нечипоренку – своєму політично-літературному опоненту, який виїдав мене поїдом з УНІАН. Він лежить недалечко од Івана.

Нечипоренко спільно з Васильчуком і спородив се неймовірне явище літературний фестиваль ПРОСТО НА ПОКРОВУ у Коростені.

Розпочинається він з пошанування Василя Юхимовича на його родинному обійсті у Сингаях.

Потім вручають премію його імени – гарна медалька.

Багато зустрічей, розмов, відкрить.

Уже гай-гай більшости нема на сему світі. Олексій Опанасюк, Миха Козимиренко, Віктор Андрійчук (автор неумирищуго У ВАСИЛІВ ДУРНИХ ДІТЕЙ НЕМА), Василь Довжик, Микола Сингаївський, Андрій Дерепа…

Але      є спомини, світлини, книжки, меморіяльні плити.

Опріч фестивалю маєме і засідання літературної студії ДРЕВЛЯНКА, і авторські ювілеї (Васильчук, Сингаївський).

Уластиво, фестиваль достоцінний тим, же єднає через Коростень Київ, Житомир а усе Житомирське Полісся.

А премія Юхимовича – і усю Україну: серед лавреятів і Запоріжжя, і Закарпаття, і Чернігів.

А пам’ятник князю Малу, а укриття при Ужі, а сам Уж, де є камінь, на якому, за легендою сушилася після купелі рівноапостольна княгиня Ольга…

Отож

З роси і води.

Будьмо.