ТВОРЧА ЗУСТРІЧ, АВТОРСЬКИЙ ВЕЧІР

Се частина твоєї професії – письменника. Є бібліотеки і музеї, де містяться твої книжки альбо прихильники-прихильниці, і є читачі-слухачі-слухачки-читачки-слухачики-читачики – і вони завше раді поспілкуватися із живим – поки що – письмаком.

Перший авторський вечір був у музеї Шевченка на бульварі Шевченка наупроти парку Шевченка поряд з універом Шевченка – там тоді працювали мої колеги по літературі – Оксана Шалак, Петро Таращук, Костя Гнатенко. Картини майбутнього лавреята Шевченківської премії з Дніпра Григорія Синиці (викладені соломою) – зараз їх можна побачити у будинку культури КПІ, спів Нелі Франчук.

Другий авторський вечір був у Спілці письменників – малярство, слайди, перша збірка ЙОЙ.

А далі пішло-поїхало: Київ, Львів, Чернівці, Луцьк, Самбір, Старий Самбір, Одеса, Івано-Франківськ, Проскурів, Кропивницький, Черкаси, Житомир, Коростень, Біла Церква, Дніпро, Полтава, Рівне, Здолбунів, Остер, Корець, Гоща, Чернігів, Заліщики, Миколаїв, Суми, Луганськ, Брусилів, Малин, Козелець, Вінниця, Ялта, Сімферополь, Запоріжжя, Кам’янське, Олександрія…

Люди, вріші, проза, спілкування…

ЗАЛ ТРЕБА УЗЯТИ ЯК ЖІНКУ. Світлана Йовенко.

Чудовий досвід узяття тисячної зали школоти ув Олександрії за сприяння Кузьми Повелька.

Колись хвилювався.

Тепер ні.

Частина професії.

Частина мого єства.

Потреба фідбеку.

Йо.