08082009584.jpg

МАНТРИ

27 груд. 2009


Привіт всім.
Символ епохи -- маленький Ющ на фоні баби Вєри. На Інтері. Його каманда -- Васюник, найпідпільніший з усіх віце-прем'єрів з гуманітарки часів незалежності. Вакарчук -- вічнороздратований тип, який мріє повернутись на катедру до Львова. Ляпіна. Без коментарів. Асадчев. Клоун. Ігор Тарасюк. Гарно укрправда подала маєтки обидвох Ющів. І довірену особу -- тестя Юри Павленка, банщика Президента. Шлапак, що мріє стати наступником Стельмаха (цікаво, який парламент за його проголосує?). Оце і всі? Баба Вєра кае -- я працюватиму главою секретаріату весь другий термін Юща. І хто за сю камсамолку прагаласує? Не знаю.
Чому б Ющеві та не зібрати в студію ровесників незалежності, нові світлі обличчя? А нема. Нема кого, і головне -- нема кому. Повна порожнеча. Альтернативи? Усміхнена лялька Янек. ТигрЮЛЯ. Продажний АрСЕніЙ. Отже, найменше зло, обмежене в часі -- ЮЩ. Адалі -- тяжка праця на 2015 рік. Нація мусить мати свою політичну силу -- здорову, сильну, прозоро фінансовану, україноцентричну, якісну, демократичну.
Нація за будь-яких умов має працювати. Ющ розказує про свої здобутки -- здобутків немає. Свобода слова? Джинса. Демократія? Для 10 олігархів. Свобода вибору? Для них же. Суди? Корупція. Парламент? Те саме. Прокуратура? Те саме. Та найголовніше -- відбулась колосальна десакралізація влади. Громадян стало менше. Повага до країни та її інститутів зникла.
Все треба починати з нуля. З ким? Коли? В якій країні?
В тому то й річ.
Де брати сили?
В тому  то й річ.
Україна потребує реформації. Хоча б 10 Ноїв і один ковчег. Ага.
Добре.
Грає музика Паґаніні. Полковнику ніхто не телефонує.
Зима.
З Новим Роком, панове.

Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
І серце жде чогось. Болить,
Болить, і плаче, і не спить,
Мов негодована дитина.
Тарас ШЕВЧЕНКО.