МОСКВОРОТА ПИЗДОТА ЗАТАЇЛАСЯ І ЧЕКАЄ РЕВАНШУ

Москвороті а москвомислячі як таргани – і атомну війну переживуть. Не сумліваюся у сім ані раз.

Музєй нєізвєстно какой літератури, де з 1986 року директорує пані Сорока зі своїм коллєктівом. Два творчі вечори поважних істот, ких поважаю ба навіть люблю, творять собі осанну – ордени, медальки, грамоти, постаті, гу-йо-ма-йо. А оточення – гебня на гебні. І один гебіст чи ґрушнік не утримується і публішно закликає знести владу під час воєнного стану.

Пані дирехторька ані пари з уст.

Таке.

Ірпінська премія. У журі – каждої тварі по парі. Усі опріч українського елементу. Ну і САММІТ-КНІҐА, якже.

Читам НАДСАДНИЙ САД неповторного Чистяка. Але видано де? В РАДУҐЄ – москворотому журналє-іздатільствє. Рожевощокий вишкребок збирає свою радужную пиздоту раз на місяць у будинку учьоних. Стіхі чітают. І прозу.Инші свої книжки Чистяк видає у САММІТ-КНІҐЄ. А де ж бо ще?

Ще гучить у видавничому світі Красовіцкій зі своїм уйобіщним ФОЛІО, же видавало антиукраїнську а антинатовську макулатуру Табачніка а Яневського. Коли Табачнік був віце-прем’єром, то офірував Красовіцкому Харківську книжкову фабрику.

А коли Ванька Драч був головою Держкомвидаву, а у йОго у заступниках парнірував ґрушнікь Віталій Абліцов, то вони офірували Красовіцуому 250 назв держзамовлення. Красовіцкій за се цьомав драчика у дупицю а видавав його твори а підтворики.

Якойся рік чи півтора тему звернувся до мене Паперовий Копчик – хотів продюсувати якогойся недомірка з київшьких мажорів. Я погодився розмістити на Літфорумі сего уйобка. А уйобок кае – нє, тут смердить націоналізмом.

А де ж йому ним не смердить?

Вірно, у видавництві КАЯЛА. Видали вони і ПАПЕРОВОГО КОПЧИКА, і антологію НІЖНИЙ ВАЛ.

Юна поетота узялася реклямувати антолоґь, закликаючи на сайт іздатєльства. Триста гриванів на кант – і ти володар ахуєнної, глядь, літератури.

Видавництво "Каяла" було засновано в Києві в 2015 році Тетяною Ретівовою в рамках Арт-літ салону "Бріколаж".

Річка Каяла, на честь якої названо видавництво, неодноразово згадується в творах давньоруської літератури - Іпатіївському літописі та "Слові о полку Ігоревім". Біля Каяли, згідно "Слову", відбулася битва князя Ігоря Святославовича з половцями в 1185 році.

"и во веселиа место желю на реце каялы" ("а замість веселості — жаль на ріці Каялі") 

Ми видаємо і перевидаємо стародавні та сучасні видатні тексти: художню прозу, науково-історичні праці, сучасну поезію, есеїстику, нон-фікшн і белетристику. 

Заходимо.

І що видиме?

А ось що:

 Марк Зайчик. Холодный вечер в Иерусалиме

Марк Зайчик. Пилигрим

Вадим Пейсахович. Однодворец

Борис Херсонский. Людмила Херсонская. Взрывная волна

Александр Кабанов. Исходник. Видавець журналу ШОі автор заяви, же БАНДЬОРА – НЕ ЙОГО ХЕРОЙ.

Марина Романович. Лучшее время

Анатолий Николин. Возьми сына твоего

Кэти Феррис. Нагнетание интимности

Алексей Зарахович. Чехонь, чехонь...

Владислав Колчигин. Свобода неволи

Алексей Л. Ковалев. Другая книга

Анатолий Николин. Огонь и Агнец

Артем Ляхович. Логово Змиево

Илья Спрингсон. Кошкин Дом

Другие времена. Альманах

Олег Костюк. Прифронтовая

Александр Бутенко. Тростник

Тамара Скалозуб. Казки для Соломійці

Татьяна Бонч-Осмоловская. Пока есть на земле цикады и оливы

Лали Ципи Михаэли. Сумасшедший дом

Максим Матковский. Отель минус три звезды

Наталия Звягельская. Разговор с Богом

Анатолий Николин. Кодекс Тетис

Кэти Феррис. Лёд для меня

Дмитрий Лазуткин. Трактористы, не давите ёжиков! (о, знаєме сего любітєля московитських шекелів, лавреят премії імені Юрія Долґорукого за москвороту збірку. Без поваги)

Иван Маковский. нЕсОглАснЫЕ бУквЫ

Свеча негасимая. Альманах

Виктор Бонч-Баггоут. Дорога домой

Игорь Шестков. Сад наслаждений

Адель Хаиров. Подкова Тамерлана

Игорь Шестков. Покажи мне дорогу в ад

Татьяна Ивлева. Птица на стекле

Александр Спренцис. Восточные эскизы

Анаэль Керштейн. О принцах, принцессах и их родителях

Борис Хазанов. К северу от будущего

Намхар Брахман. Чужима очима

Борис Хазанов. Струны и клавиши

Александр Спренцис.

В преддверии осени

Игорь Шестков. Ужас на заброшенной фабрике

Алексей Александров. Книга Книг. Том 4

Марк Харитонов. Мой век

Александр Моцар. Простые фокусы, или Смотрите, на ветке сидит попугай!

Людмила Загоруйко. Конец географии

Роза ветров. Альманах

Александр Закерничный. Сыночка

Максим Матковский. Пиво, женщины и другие проблемы...

Сергей Мартынюк. Портовый город

Татьяна Ивлева. Неразгаданные сны

Евгений Чириков. Октябрьский переворот и судьба семьи писателя Е.Н. Чирикова в России

Александр Протасов. Terra cognita

Елена Мордовина. Призрак с Лукьяновки

Борис Хазанов. Малая энциклопедия рабства

Татьяна Бонч-Осмоловская. Сквозь слоистое стекло

Борис Хазанов. Розарий и чертополох

Кочевье. Антология (В предлагаемом сборнике собрано творчество авторов, вышедших из одного ментального пространства, обозначенного русским языком, — ныне живущих в разных уголках мира.)

Игорь Божко. Три немаркированных текста

Виталий Ячмень. Хэппи-энда не будет

Виктор Бонч-Баггоут. За новой верой

Ия Кива. Подальше от рая

Владимир Загреба. До завтра, Дант

Владимир Цесис. Детские и юные годы Давида Ламма

Sapient sat?

Дак ото ж.

Чи є українське? Є. 1%. І то переважно з помилками навіть у назві. Ну і для прикриття – кілька книжок Воробйова і дві антоложки – поетична а прозова. Поетичну уклав Паперовий Копчик з бездарним а єбанутим на усю голову Вано Крюґером, же ненавидить ґеніяльного Стаса Вишенського і боготворить корду нове піддувало Григоріва. Прозову він же – з неперебірливим а невиправдано забронзовілим (таке собі закам’яніле духовне гімно) Любком Дерешом.

Так, що юні поети а поетки – вас використали для прикриття обрізаного рускомірского хуя, же норовить нащати ув розкритий у подиві український неперебірливий рот. І коли ви мовите, же вам нема де друкуватися, облиште: недопийте пива, недоїжте київську перепічку та й скиньтеся і видайтеся самі. Створіть журнал. Створіть видавництво. Створіть книграню. Створіть каварню.

Ходити до москворотих за подаянієм – ницо, І підло. Їхній хліб замішаний на сечі, як слушно писав Отар Чіладзе ув одному зі своїх романів.

Нація – се гідність.