29.jpg

НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ 17

3 вер. 2010





Привіт.
УПГ розвивається шаленими темпами. Головне -- міцні характери діячів. Мають добрі мізки і варті великого майбутнього. Мудаки зі штабів їм у підметки не годяться, бо вони консервовані і сраколизи суть. А наші хлопці вперті, чесні, незашорені.
 Просвєтльонний видав диск -- тішиться. Іде в мери Карлівки.
Чернь кромєшняя -- з одної партії та ув гиншу: нєдєржаніє якесь. В такому віці вже пора остепеницця.
Море любителів Українського клюбу -- поживиться, попаразитувати на йому. Юсов творить УК в Одесі, Явір зі своїм Бондарем -- у Кіровограді. Тарас Рондзістий 3 вересня заявив, що вони відроджують круглі столи, які проводив Український клуб на Ярвалу. Прикольно. Чи знає Дуче нещасний, що  Український клуб без рішення правління проводити не можна, що Стефан Романів не толерує подібній самодіяльності, що Бандера за самодіяльність здавав в СД, а там розстрілювали? Якщо хочеш конкурувати то конкуруй, але чесно, а не підленько, з-під-опашки. Геть то вже по-совєтськи. Вступай до Партії Регіонів та й не мучся.
Та менше з тим.
Нам своє робить.
Андрія Іллєнка обрали лідером Київської \"Свободи\". І то добре є. В нього є характер і є вогонь.
Інформагентство НАЦІЯ нестримне як ріка. Дуже приємно творити і мислити Україну, осягати її усім єством своїм.
Нація -- це гідність.
Зателефонувала мама. Хлинуло все рідне на мене і змило мене у рівчак.
Але треба працювати.
Треба перти плуга далі, тямлячи добре, що твоя справа -- тільки гній для могутнього українського прийдешнього.
Діалог подружжя Гречанюк-Кейван огидний. Там нема Кожелянка. Там нема любові. Дві порожнечі подискутували. А фотографія могили -- вирок усім нам. Нікчеми ми з вами -- Сліви, Кокотюхи, Сердюки і прочі любителі Кожелянка. Та суха земля і той затрухлий хрест на совісті нашій з вами.
Дорвуся до Гіци Галиця -- скажу йому все, що думаю -- бо кілько вони з Кожелянком пропили по барах Кожелянкових грошей -- ніхто не вдав більше.
Але справа не у владі, а в нас самих -- скиньмось потрохи і буде Василеви пам\'ятник. Чи нє?
Нічо.
Все буде файно.
Час пружний як ріка.

Лише  Тиса від непам\'ятних часів пливе вільно, свобідно дотепер, як і за дідів-прадідів текла, а так буде плисти і по онуках та правнуках, аж до \"скончання світу\". Лише вона одна не постаріється, не зіслабне, не вмре. Люди? Рання роса! З\'явиться вночі на листках, а рано, як загріє сонце, роси вже немає, якби її ніколи не було...
Юрій СТАНИНЕЦЬ