Kopiya_3_18042010962.jpg

НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ.3

15 трав. 2010


Привіт.

14 травня сталася видатна подія в історії України: народний депутат Володимир В'ЯЗІВСЬКИЙ зачитав з трибуни парламенту ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ Громадської конституційної ради та правління Українського клубу від  27 квітня 2010 року. Це мужній крок справжнього українця. Нація почула посутні речі – нація це гідність, реваншистсько-окупаційна влада приречена, Янукович – неґарант і не головнокомандувач.

Чи почують українці? Це справа самих українців.

Записали телепрограму. Кожну записуємо як останню. Бо колись комусь урветься терпець гратися в демократію і услід за Толстоуховим, пошле нас матюкливо подалі. Але самі відмовлятись від жодної можливості не будемо.

Разом зо мною були Дмитро Сухий і Олександер Нарбут. З Сухим легко працювати – він мобільний, чує тебе і робить усе згідно з політичною культурою. Це вельми вартісно у порівнянні з іншими даруваннями, які цього не тямлять і намагаються тільки брати, не віддаючи навзамін, і займаються самодіяльністю, яка не має нічого спільного ні з політичною культурою, ні з людською порядністю, ні з поважною перспективою на майбутнє. А Нарбут – тямковитий дядько, з яким затишно себе почуваєш.

Вистава «Туга за майбутнім» Чернівецького театру за віршами Віри Китайгородської – невдала чорнуха. Вірші гарні, а все інше – трачене. Мало Буковини. Акторська гра відсутня. Музика Козаренка – дивна. Балканські мотиви для Буковини – аж ніяк ні. Ну і східняцькі пісні співати на буковинському храму – себе не поважати.

Софія Майданська каже: «Невже я маю померти там де народилась?» себто в таборах.

Кожен має усвідомлювати, що прийшли для нас часи початку 20-го сторіччя: банда Муравйова вже у Києві. Ґрушна еліта – ниць, в ноги, чьо ізволітє? Неосвічені бандюки при владі, розгублений обиватель, скупі українчі-скоробагатьки по хуторах а маєтках. І що?

Знову Крути? Нищити цвіт нації? Знову Красне поле над Тисою?

Я згущаю фарби, але так виглядає.

Кожен українець стоїть перед вибором:

1.      Занишкнути.

2.      Колабораціонувати.

3.      Еміґрувати.

4.      Продовжувати свою справу.

Тепер зростає ціна слова, думки, свободи, часу.

Зростає вага ґрунту під ногами, світла в душі, міцних нервів і твердості в руці. Пора брати до рук українську класику – від    Митрополита Іларіона до Апостола Черні Кобилянської. І читати. Не минати ані титли, ніже тії коми. Наша біблія – КОБЗАР. Наш маніфест – ГАЙДАМАКИ. Наше майбутнє – в нас самих.

Перед кожним стоїть одвічне правило українця СВОБОДА АБО СМЕРТЬ.

Іти до кінця. Іти за Сократом і Христом. Вони не тікали з поля бою. Тільки смертю смертю поправ можна ствердити у свідомості нації свою світоглядно-цінністну твердиню.

Я не маю вибору.

Моя НАЦІЯ за промислом Божим зробила вибір за мене в день мого народження і дала мені як світло СЛОВО ТВОЄЇ ІСТИНИ: хліб наш надсущний дай нам сьогодні.

 

Буде каяння на світі,
Вороття не буде.
Тарас ШЕВЧЕНКО.