09032010941.jpg

НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ 7

18 черв. 2010


Привіт.
Літо уповні. Злидні при порозі і порожнеча в країні.
А ми ідемо своєю дорогою -- вперто, всупереч, без помочі сторонніх.
Сліва голодує, сараку. Бондік партизує неньку. Янеки застрягли сокирою в гудзуватому дереві -- твердому, українському. Порожняк не котить. Суспільство вперто тримає удар.
З-під килима вилетів Сухий, прислуг Богуслаєва. Відстоюють авіапром. На Тернопіль перекинули мента зі Львова. Привіт Михнові. Запрошуй на йозеро, домовляйсі.
Дєшовка подає в суд на свого сопартійця, якого продав як чірвака в яблуку. Ну-ну.
Кругляк по Закарпаттю -- дуже добре. Перевірка боєм пройшла успішно. Деца всралась. Ледида забив. Балога прислав посла. Розмова посутня, що дещо зденервувало Цибулю, а Аржевітіну понаравилась. Мені теж.
Є прообраз команди, яка може все. Нарешті. Мрія ідіота збулась. 
Океєчки.
Казав сліпий, побачимо.
Читаю роман алжирця Мулуда МАММЕРІ "ОПІУМ І ДЕМОКРАТИЗАТОР" -- про французьку окупацію Алжиру. Янеки нічого не вигадали. Ось вона, сутність окупації: "Щоби допомогти вам, армія обнесе колючим дротом ваше село", "Боягузство людей, які нічого не могли, була так само безмежна, як безмежна була підлість тих, що могли все і які, користаючи з цього, вимагали від людей всього і все обезцінювали".
 

Жива
Душа поетова святая,
Жива в святих своїх речах,
І ми, читая, оживаєм
І чуєм Бога в небесах.
Тарас ШЕВЧЕНКО