02072010990.jpg

НАЦІЯ ЦЕ ГІДНІСТЬ 8

6 лип. 2010



 

 Привіт
Мандри, люди і події складають наше з вами життя. А ще книжки, картини. музика. А ще трунки, наїдки, розмови. А ще діти, родина, сни. А ще...
Українська політична група пружно і пругко стартувала. Коли нуртує кров і є здорова мотивація -- перепон не є. Зграя молодих голодних мудрих вовків переверне світ і змусить його бути білим.
Поєднання літератури а політики дає свої плоди -- обидва середовища стають людянішими. 
Вручили премію Кобилянського Марії Павловій з Сокальщини. Вона розчарована в Українському клубі -- і то навзаєм. Провінційність мислення ніколи не стане мисленням повноважним. А покинуті напризволяще подаровані сухоцвіти пояснюють ставлення до мистецтва. Так хтось і ваші вірші, пані Маріє, вкине до чужої вази з водою, хоча сухоцвіти води якраз і не потребують.
Контрастом до Павлової був виступ Оксани Щербань з Білої Церкви. Штивна поезія, філософські роздуми, діалог з публікою, що не звикла мати справу з літературою -- геть не зле.
Газета з В'язівським пішла в люди.
Мандри:
Новостав на Рівненщині. Штивні розмови з Миквасом. Нові роботи. Лікування медовухою. Пісні місячної ночі. Трухани в сінях. І дуже багато бузьків. Бузьками пронизана вся Волинь а навіть Галичина.
Луцьк. Познайомились з письменником Володимиром Лисом. Було про що погомоніти. Рівно ж як із Петром Коробчуком. Набрали книжок в "Твердині". Найбільше Кралюка. Від нової поезодракії Павлюкової свідомо відмовились.
Львів. Політики. Кава. Книжки.
Самбір. Добра вечеря з Миколою Сенейком. Женить сина, що міняє Рим на шлюб. Теж характер. Мандри на пасовиська. Олігарх розчарував своєю тупою скупістю і недалекоглядністю. Потім рідне село двох діячів Юрія Кульчицького і Петра Конашевича Сагайдачного. Музей. Церква. Пам'ятник. Думка: а якби Сагайдачний    і Кульчицький вдарилися в господарку в Кульчицях -- що було б з Україною? Ото ж бо й вано.
Івано-Франківськ. Політичні зустрічі.
Середній Майдан. Спокій, футбол і діти.
Київ зустрів зливою.
Радіо з Поповим і Тетяною. Живо і незле.
Життя триває.
Свічка горить.
Музика тремко струмить вічність.
Задум п'єсного триптиха вирізьбився. Вихиляс прилучає до акторського цеху. Несамохіть всі творчі задуми стають реальністю.

Любити грішною любов'ю.
Іван ФРАНКО