УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ ПИШЕ МАЙБУТНЮ КОНСТИТУЦІЮ КРОВ’Ю

Дорогі брати українці а сестри українки.

Христос посеред нас.

Сьогодні – ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ.

Ся Конституція, ухвалена 28 червня 1996 року українським парламентом, була суспільним договором тодішнього ПРАВЛЯЧОГО БИДЛЯЧОГО КЛАСУ з українським народом – посполитими, електоратом. Се був глибокий компроміс між українською нацією а малоукраїнською державою. У ній багато соціалістичного, багато промосковського, багато совкодрочерного.

Але Конституція і парламент у найвідповідальніші періоди нашої новітньої історії були тим стабілізуючим елементом, на якому і тримається наша державність: мирна передача влади, 10 стаття, 5 стаття, 95 стаття.

2004 року Конституцію перекроїли.

2010 ще раз перекроїли.

2014 – ще раз.

Війна з ордою, же триває з 1223 року – тобто 1200 літ – прийшла до свого логічного фіналу – гарячої фази, яка може завершитися альбо перемогою української нації, альбо ядерним апокаліпсисом.

Готуємеся до гіршого але покаладаєме надії на Господа і переконані у нашій остаточній перемозі над дикою ордою.

Стара Конституція перестала існувати у лютому 2014, коли Московія перетнула суверенний кордон української держави.

Перестав існувати і ПРАВЛЯЧИЙ БИДЛЯЧИЙ КЛАС, же вів нас 30 останніх літ поспіль до остаточної поразки у тисячадвохсотлітній війні з дикою ордою.

Держава, одновлена силою провидіння Господнього 24 серпня 1991 року і закріплена Конституцією 1996 року, вичерпала себе.

Нам потрібна нова держава, перезаснована на міцних засадах неперебутніх українських цінностей української нації як живого організму заради єдности минулого, теперішнього а прийдешнього усіх носіїв українських цінностей.

Українська держава як механізм самореалізації української нації – єдино можливий а нагально необхідний крок післявоєнної України.

Нова конституція покликана вирішити низку нагальних а стратегічних питань:

1.    Інвентаризація країни.
2. Деколонізація.
3. Питання про окупацію.
4. Люстрація.
5. Внутрішній воєнний трибунал.
6. Зовнішній воєнний трибунал.
7. Питання державного устрою (поділ на землі).

1. Питання влади (президентська республіка з сильним двопалатним парламентом).
2. Питання культурної спадщини а туризму.
3. Питання захисту української ідентичности.
4. Місце України-Руси у новій системі світопорядку: ЄС, НАТО, G8, Радбез ООН.
5. Питання сталого економічного та духовного розвитку.

Отже, перед нами – великі виклики а незглибимі завдання, чорнової праці не для одного покоління української еліти.

Очі бояться а руки роблять.

Слава Нації.